Напрям підготовки


Спеціальність G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка

Освітньо-професійна програма "Радіотехніка"

Освітньо-професійна програма "Радіотехніка" (2023)

Перелік компонент ОПП та їх логічна послідовність (2023)

Освітньо-професійна програма "Радіотехніка" (2025)

Перелік компонент ОПП та їх логічна послідовність (2025)

Рецензії-відгуки роботодавців: рецензія 1; рецензія 2; рецензія 3; рецензія 4; рецензія 5; рецензія 6

Спеціальність G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехнікаТелекомунікації та радіотехніка

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)


Освітньо-професійна програма "Радіотехніка" (2023)

Перелік компонент ОПП та їх логічна послідовність

Освітньо-професійна програма "Радіотехніка" (2025)

Перелік компонент ОПП та їх логічна послідовність

Рецензії-відгуки роботодавців: рецензія 1; рецензія 2; рецензія 3; рецензія 4; рецензія 5; рецензія 6;

Спеціальність G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка

Рівень вищої освіти - другий (магістерський)


Освітньо-наукова програма "Телекомунікації та радіотехніка" (2023)

Спеціальність G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка

Рівень вищої освіти - третій (освітньо-науковий)


Робоча програма навчальної дисципліни "Педагогічна практика" (2023)

Спеціальність G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка

Рівень вищої освіти - третій (освітньо-науковий)


Робоча програма навчальної дисципліни "Педагогічна практика" (2022)

Спеціальність G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка

Рівень вищої освіти - третій (освітньо-науковий)


Робочий навчальний план підготовки бакалавра за скороченим терміном 1 рік 10 місяців (2023)

Робочий навчальний план підготовки бакалавра за скороченим терміном 2 роки 10 місяців (2023)

Робочий навчальний план підготовки бакалавра денної форми (2023)

Робочий навчальний план підготовки бакалавра заочної форми (2023)

Робочий навчальний план підготовки магістра денної форми (2023)

Робочий навчальний план підготовки магістра заочної форми (2023)


Фахівці цієї спеціальності – це інженери-розробники, перш за все, схемотехнічних рішень радіопристроїв широкого призначення (від підсилювачів, передавачів, приймачів, телевізорів та радіовимірювальних приладів до пристроїв радіолокації і радіонавігації), а також спеціалісти з технічного обслуговування та експлуатації радіоелектронної техніки. Інженери радисти цієї спеціальності можуть працювати на підприємствах і в організаціях, які займаються розробкою, виготовленням та експлуатацією радіоелектронних приладів, засобів радіозв’язку і телерадіомовлення.

Освоєння сучасних комп'ютерних технологій, починаючи з молодших курсів навчання, а також серйозна економічна підготовка в галузі менеджменту та маркетингу дають змогу випускникам кафедри стати фахівцями, здатними легко адаптуватися до вимог державного і приватного секторів виробництва і сфери обслуговування.

Висококваліфіковані фахівці, які закінчили навчання здатні ефективно працювати на всіх етапах проектування та виготовлення сучасних радіоелектронних пристроїв та систем: супутникового (GPS, ГЛОНАСС, Galileo, VSAT) та мобільного (GSM, CDMA) зв’язку; комп’ютерних дротових (включаючи оптичні лінії) та бездротових мереж (Wi-Fi, Bluetooth); систем телебачення та телекомунікацій (WiMAX, LTE, DVB-T2); систем спеціального зв’язку; мікропроцесорних та комп’ютерних систем керування побутового та промислового призначення; біотехнічних та медичних систем діагностики і лікування; роботехнічних та мехатронних систем.

Навчальний план освітньо-професійної програми "Радіотехніка" для бакалаврів та магістрів передбачає базову підготовку в галузі проектування і технології радіоелектронної техніки та поглиблене вивчення фізико-технічних основ мікросистемної техніки, наноелектроніки та нанотехнологій, математичних методів та програмних засобів технічних та технологічних систем вищого (інтелектуального) рівня;

Бакалаври та магістри підготовлені до розробки та впровадження мікропроцесорних інтелектуальних систем та мереж, інтелектуальних технологічних систем виробництва на основі мікросистемної радіоелектронної техніки, розробки та дослідження новітніх наноелектронних пристроїв обробки сигналів.

Доктори філософії підготовлені для самостійного виконання науково-дослідних робіт зі створення математичних та фізико-технічних засад інтелектуальних технологій мікросистемної радіоелектронної техніки.

Студенти вивчають та отримують навики проектування, моделювання, конструювання, програмування, виготовлення та налагодження інформаційно-обчислювальних засобів електронних систем на основі однокристальних мікроконтролерів, DSP та ARM процесорів, а також ПЛІС (FPGA) з використанням пакетів програм Arduino-IDE, MatLab, OrCAD, Altium Designer, Quartus II, AVR та Code Composer Studio, IAR Workbench.

Студенти освітньо-професійної програми "Радіотехніка" можуть навчатись у офіційному Центрі навчання компанії «Altera» в Україні. Випускники кафедри працюють на провідних електронних та телекомунікаційних підприємствах України, інститутах НАНУ, бізнес-структурах, зокрема, «R&D Centre Samsung» (Київ), «Melexis-Ukraine», «УкрТелеком» тощо, а також за межами України.

Навчальний план освітньо-професійної програми "Радіотехніка" для бакалаврів та магістрів передбачає базову підготовку в галузі проектування і технології радіоелектронної техніки та поглиблене вивчення інформаційно-обчислювальних засобів радіоелектронних систем, математичних методів та програмних засобів технічних та технологічних систем вищого (інтелектуального) рівня для радіоелектроніки.

Бакалаври та магістри підготовлені до розробки та впровадження мікропроцесорних інтелектуальних систем та мереж, інтелектуальних технологічних систем виробництва на основі мікросистемної радіоелектронної техніки, розробки та дослідження новітніх цифрових пристроїв обробки сигналів.

Студенти вивчають та отримують навики проектування, моделювання, конструювання, програмування, виготовлення та налагодження інформаційно-обчислювальних засобів радіоелектронних систем на основі однокристальних мікроконтролерів, DSP та ARM процесорів, а також ПЛІС (CPLD, FPGA).

Спеціальність G7 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка

Освітньо-професійна програма "Інженерія безпілотних систем і комплексів"

Освітньо-професійна програма "Інженерія безпілотних систем і комплексів" (2025)

Перелік компонент ОПП та їх логічна послідовність

Спеціальність G7 Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка

Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)


Мета програм навчання: освітньо-професійні програми підготовки бакалавра та магістра розроблені для здобувачів вищої освіти, які прагнуть стати фахівцями у сфері розробки, проєктування та експлуатації безпілотних систем і комплексів. Даний напрям передбачає створення та впровадження сучасних безпілотних літальних апаратів, роботизованих систем і комплексів дистанційного керування з використанням новітніх технологій автоматизації, електроніки, комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. Особлива увага приділяється дослідженню, моделюванню та оптимізації процесів керування, навігації, стабілізації та обробки даних, що дозволяє розв’язувати складні інженерні задачі у сфері робототехніки та автономних систем.

Основний напрямок освітньо-професійних програм: спеціальна освіта в галузі автоматизації, робототехніки та комп’ютерно-інтегрованих технологій зі спеціалізацією у предметній області безпілотних систем і комплексів. Конкурсна пропозиція передбачає фундаментальне вивчення принципів побудови безпілотних літальних апаратів, систем керування польотом, навігаційних і сенсорних систем, технологій передачі та обробки інформації, а також розробки інтелектуальних систем автономного керування для роботизованих комплексів різного призначення.

Робота студентів ведеться в галузях:

  • розробка та програмування систем керування безпілотними літальними апаратами і роботизованими комплексами (мікроконтролери, вбудовані системи, програмування систем керування);
  • автоматизація процесів керування та навігації безпілотних систем (GPS/GNSS навігація, інерційні системи, алгоритми стабілізації);
  • мехатроніка та робототехніка (розробка механічних і електронних компонентів безпілотних апаратів, маніпуляторів та мобільних роботів);
  • комп’ютерне моделювання об’єктів та процесів (моделювання польоту, аеродинаміки, систем керування та обробки даних);
  • розробка систем збору, передачі та обробки інформації для безпілотних комплексів;
  • створення систем технічного контролю, моніторингу та діагностики роботизованих систем;
  • розробка стандартів, технічних рішень та інноваційних технологій у сфері безпілотних систем тощо.

У процесі навчання за освітньою програмою Інженерія безпілотних систем і комплексів вивчаються принципи розробки, виробництва, програмування та експлуатації безпілотних апаратів, систем автоматичного керування, сенсорних систем, а також методи обробки даних і передачі інформації у роботизованих комплексах.

Вміння і компетенції, якими буде володіти випускник за освітньою програмою Інженерія безпілотних систем і комплексів:

  1. Вміння проєктувати та розробляти безпілотні літальні апарати та роботизовані комплекси різного призначення;
  2. Вміння програмувати мікроконтролери, вбудовані системи та системи керування безпілотними апаратами;
  3. Вміння розробляти системи навігації, стабілізації та автоматичного керування;
  4. Вміння використовувати сучасні програмні засоби для моделювання польоту, аеродинамічних процесів і роботизованих систем;
  5. Вміння проводити експериментальні дослідження, тестування та налагодження безпілотних систем;
  6. Ввміння працювати з сучасними інформаційними ресурсами, виконувати науково-технічний та патентний пошук;
  7. Володіння методами аналізу та оптимізації технічних систем, створення інтелектуальних автономних систем.

Наукові та практичні інтереси студентів, які навчаються за даною спеціальністю у нашому університеті, охоплюють широкий спектр напрямів: робототехніку, автономні системи, безпілотні літальні апарати, комп’ютерне моделювання та інтелектуальні системи керування. Високий рівень практичної підготовки, знань та вмінь, наявність системного мислення та творчого підходу забезпечують конкурентоспроможність випускників на сучасному ринку праці.

Випускник за освітньою програмою Інженерія безпілотних систем і комплексів має перспективи працевлаштування в компаніях: з розробки, виробництва та обслуговування безпілотних літальних апаратів, робототехнічних систем, автоматизованих комплексів, систем моніторингу та дистанційного керування, а також у підприємствах оборонної, авіаційної, енергетичної, транспортної та інформаційно-технологічної галузей.